Фінансові компанії: обман клієнта чи плата за ризик

22.04.2021, 10:38
Фінансові компанії: обман клієнта чи плата за ризик - Фото
Ризики фінкомпаній (Ілюстрація: depositphotos.com)

Фінансові компанії вперше перевірили методом "таємного покупця". З'ясувалось, що п'ять з шести порушують закон. Як розпізнати обман?

Фінансові компанії працюють у найбільш ризиковому сегменті. Тут можуть отримати позику клієнти, які не мають постійного доходу та мають погану кредитну історію. Коронакриза не знизила темпи кредитування фінкомпаніями. Адже соціально незахищені верстви населення постраждали найбільше, а отже попит на послуги фінкомпаній тільки виріс. За 2020 рік вони надали близько 12 млн. кредитів на 13,6 млрд грн. Переважно, йдеться про мікрокредитування – середній розмір позики не перевищує 4 тис. грн.

Найчастіше українці беруть такі кредити до зарплати чи на термінову покупку. Але саме такі, здавалося би, невеликі позики часто заводять клієнтів у боргову яму. Не розуміючи реальну вартість та умови кредитного договору, клієнти беруть позику, обслуговувати яку не можуть Та чи винен тут тільки клієнт, який неуважно читав договір?

Аби розібратись у ринкових реаліях роботи фінансових компаній Проєкт USAID "Трансформація фінансового сектору" провів дослідження роботи фінансових компаній методом "таємного покупця": експерти USAID приходили у компанії у якості клієнтів, аби на власному досвіді перевірити, чи вся інформація надається позичальнику.

І от що з’ясували.

П’ять з шести компаній порушують права споживача

Результати дослідження шокують: з 35 компаній лише у шістьох відсутні порушення.

  1. У 69% договорів розмір реальної відсоткової ставки не був зазначений взагалі, або був розрахований неправильно. "Дослідження показало, що денна відсоткова ставка за кредитом коливається у діапазоні 0-2,5%, а річна номінальна ставка у діапазоні 0-1095% річних", — розповів Дмитро Беланенкоконсультант-дослідник компанії "Info Sapience", яка проводила дослідження. Невідповідність умов договору реальним вимогам компанії є причиною того, що клієнт насправді не знає достеменно, скільки йому доведеться сплатити за кредитом. У 22% випадків сума до сплати, що вказана в договорі відрізнялась від фактично сплаченої клієнтом. Вона могла бути як меншою, так і більшою від задекларованої у договорі.
    комісії та витрати фінансової компанії
    джерело: Проєкт USAID "Трансформація фінансового сектору"
  2. Умови надання позик новим клієнтам та тим, які звертаються повторно, – суттєво відрізняються. Для нових клієнтів розмір щоденної ставки може дійсно становити 0,1%. Хоча варто зазначити, що фінкомпанії встановлюють таку ставку лише на перші кілька днів. За результатами дослідження реальна річна відсоткова ставка за такими договорами становить 386% річних. А от для клієнтів, що звертаються повторно, – майже вдвічі більше – 692% річних.
  3. У випадку прострочення кредиту, штрафні санкції для постійних клієнтів є значно суворішими у порівнянні з санкціями для нових клієнтів. Може йтися про штрафи, пені та підвищення ставки за кредитом. "Цей підхід є показовим, адже часто йдеться про кредитування незаможних верств населення, котрі мають погану кредитну історію і відсутність доходів. У такому випадку у 21% випадків всі ці санкції застосовуються одночасно! Зараз, згідно законодавства, на період карантину ці санкції не застосовуються, проте після завершення карантину вони знову будуть актуальні", – пояснює Дмитро Беланенко.
  4. У 7% на сайтах фінансових компаній містилась інформація про акційні пропозиції кредитів під низьку щоденну ставку. А от інформація про реальну ставку наведена була дрібним шрифтом, або узагалі відсутня. І лише на половині сайтів містилась вся фінансова інформація про кредит, що передбачена законодавством.
  5. У 28% випадків інформація про умови договору, яку надавали кредитні менеджери під час оформлення кредиту, суттєво відрізнялась від умов самого договору. 

 Основні пастки договорів фінкомпаній

-        Нараховують відсотки за перший та останній день користування кредитом.

-        Заокруглюють відсотки за кредитом, збільшуючи суму до сплати клієнтом.

-        Стягують відсотки не за фактичний час користування кредитом, а за весь строк, на який оформлено кредит. Таким чином дострокове погашення кредиту втрачає для клієнта економічний сенс.

-        У позичальника можуть попросити дозвіл на звернення до третіх осіб, які підтвердять його фінансовий стан.

-        Порушення порядку черговості погашення заборгованості: якщо боржник вносить не всю суму платежу, що передбачена договором, то в першу чергу погашається штраф та неустойка, а тіло кредиту – в останню чергу. Таким чином, сума боргу зменшується для клієнта несуттєво або не зменшується взагалі.

-        Автоматичне збільшення строку дії договору у випадку непогашення кредиту в передбачений строк. У такому разі ставка за кредитом може збільшуватись без попередження.

Найпопулярніші умови договорів фінкомпаній, які є ризиковими для клієнта

порушення фінкомпаній
джерело: Проєкт USAID "Трансформація фінансового сектору"

 М’яч на боці клієнта

Проте скарги на дії фінансових компаній теж не завжди обгрунтовані. "За даними фінансових компаній від 65 до 80% скарг клієнтів необґрунтовані. Статистика НБУ свідчить, що у 40% звернень порушень прав споживачів не виявлено", – розповіла Тетяна Бурак, старша експертка з питань захисту прав споживачів фінансових послуг Проєкту USAID "Трансформація фінансового сектору". Показовим є й той факт, що у 37% випадків клієнти не можуть самостійно розрахувати відсоткову ставку, передбачену за їхнім кредитним договором.

Представники фінансових компаній взагалі вважають, що захищати треба не позичальників, а кредиторів. "Фінансові компанії працюють у найбільш ризиковому сегменті і саме ціна ризику, що закладена у відсоткову ставку кредиту, є високою. Сьогодні фінансові компанії не мають необхідних механізмів для стягнення проблемної заборгованості з позичальника", – вважає Ігор Пашко, голова Ради Асоціації фінансових інституцій.

Для роботи з проблемною заборгованістю банки активно використовують практику реструктуризації,  тоді як фінансові компанії просто пролонгують такий кредитний договір. В результаті, це ще більше погіршує фінансову ситуацію позичальника. "Невдовзі на ринок фінансових компаній чекають суттєві зміни. Адже фінансові компанії зобов’яжуть розкривати реальних власників бізнесу. В сукупності з нещодавно ухваленим законодавством у сфері колекторського бізнесу, це призведе до серйозних репутаційних наслідків. Відтак частина фінансових компаній піде з цього ринку", – зауважує Ростислав Дюк, голова Правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній. Він вважає, що закон про фінансові компанії, розробка якого зараз триває, теж суттєво розширить спектр надавачів фінансових послуг та їх видів таких.

"З’явиться більше можливостей для клієнта, адже у нас поки не врегульовано ринок р-2-р-кредитування, краудфандингу, немає фондів перекредитування проблемної заборгованості клієнтів. Щойно з’являться такі можливості, з’явиться альтернатива для клієнтів і ставки за кредитами фінансових компаній теж підуть вниз", – прогнозує він.

Коментарі