"Що в гаманці" у банкіра Володимира Клименка

26.04.2021, 13:29
"Що в гаманці" у банкіра Володимира Клименка - Фото
Клименко Владимир

Як змінює ставлення до фінансів банкрутство власного банку? Чи є щось цінніше за гроші – ми дізнавались у Володимира Клименка, власника Укрінбанку.

Кар'єру Володимира Клименка можна умовно поділити на дві частини: до та після визнання Укрінбанку неплатоспроможним. До 2015 року цей невеликий банк налічував 4,5 млрд. грн. активів. Володимир Клименка на той момент контролював 66,9% акцій банку. Однак в результаті анексії Криму, управління активами банку на суму 1 млрд грн стало неможливим. Втрата чверті активів потягла за собою визнання банку неплатоспроможним в грудні 2015 року. Вкладники Укрінбанку отримали відшкодування за депозитами за рахунок Фонду гарантування вкладів.

Проте сам акціонер не змирився з визнанням банку неплатоспроможним і пішов до суду. В результаті численних судових процесів, що тривали понад п'ять років, у лютому 2021 року Верховний суд визнав ліквідацію Укрінбанку незаконною.

Ми вирішили поговорити з банкіром про те, як історія з Укрінбанком змінила його ставлення до грошей та у що, на його думку, варто інвестувати зараз?

— Коли і як ви заробили, та як витратили свої перші гроші?

 — Свої перші гроші я заробив відразу після здобуття Україною незалежності. У вересні 1991 року на мене вийшли хлопці, які запропонували організувати прибуття до Києва представників певної релігійної (але не деструктивної)  організації, що складається переважно з громадян Китаю. На той момент вони платили мені дуже хороші гроші, які обчислювалися в сотнях тисяч доларів. Я зустрічав їх в аеропорту, заселяв в готелі, возив по місту, водив по ресторанах, показував видатні місця і так далі. Але я не поставив процес "на рейки", а пішов в системний бізнес – енергетику, інженерію. Зароблені на китайцях гроші я вклав у власний бізнес.

  — Ви вважаєте себе заможною людиною? Як би ви взагалі охарактеризували поняття заможності?

Багато хто вважає мене заможною людиною, але моє нинішнє фінансове становище не можна порівняти з періодом до початку війни в 2014 році. Багато активів банку я втратив в результаті анексії Криму та окупації частини Донецької і Луганської областей. Нагадаю, що проблеми Укрінбанку почалися з анексією Криму та окупацією частини Донецької та Луганської областей в 2014 році. Там у нас було близько 30% кредитного портфелю, який звичайно припинив обслуговуватися. А пізніше відбулося виведення з комерційних фінустанов рахунків держпідприємств, які взяли кредити в банку, перестали їх обслуговувати і повертати кошти. В тому числі кошти виводили і з ПАТ "Укрінбанк", що разом з втратою активів на непідконтрольних територіях призвело до розриву ліквідності.

  — Стати заможним можна, якщо заробляти більше чи витрачати менше?

— Якщо ти хочеш заробляти багато, то і твої запити повинні бути відповідні. Ти повинен прагнути до кращого, ніж є зараз, і не боятися вкладати гроші в перспективні справи та проєкти. Часто потрібно більше витрачати, щоб прагнути до більшого прибутку.

Заможність – це особистий комфорт, свобода в ухваленні рішень і реалізації соціальних проєктів. Ти заробляєш гроші не лише для свого комфортного життя, а й для того, щоб навколишньому світу було добре. Чи то країні в цілому, або селу, в якому ти живеш, зокрема.

— Ваша найбільш і найменш вдала інвестиція (в фінансовому сенсі)?

  — Кажу про інвестиції в рамках Укрінбанку. Найбільш вдала – це вкладення в будівництво автозаправок UPG. Тому що у цієї компанії була хороша ідея, чудовий менеджмент. Ця мережа  досі працює і розвивається, входить у число лідерів на ринку.

Найбільш невдала – рекламні екрани на вулицях Києва, в які я вклався приблизно в 2010 році. Ця компанія стартувала з хорошими фінансовими показниками, але досить швидко київська влада вирішила, що екрани заважають місту, і компанія була змушена їх зняти. Носії заборонили. Комічно, що через кілька років такий формат реклами повернувся на ринок.

— Чи є щось, заради чого можна витрачати більше, ніж заробляєте? 

  — Здоров'я. Твоє і твоєї сім'ї. Це святе, на цьому не можна економити. Звичайно, є бізнес-проєкти, де потрібно ризикувати. Якщо ти впевнений у своїх силах, упевнений в успішності бізнес-ідеї, то потрібно ризикувати.

  — Як ви ставитеся до кредитів?

— Без кредитів (з адекватною кредитною ставкою, звичайно) нічого не розвивається. Але ти повинен точно знати, що зможеш обслуговувати цей кредит, бути впевненим, що він принесе тобі користь і прибуток. Якщо говорити про фінансовий ринок, то держава зобов'язана сприяти комфортному кредитування малого та середнього бізнесу. Тому що підприємець не лише не "сидить у нього на шиї" в формі бюджетника, але і приносить державі податки.

У 2021 році Україна має звертатися до досвіду Польщі в багатьох економічних аспектах. Зокрема,  банківський сектор наших сусідів виглядає куди більш цивілізованим і різноманітним. Крім комерційних і філій іноземних банків в Польщі існують кооперативні банки – саме вони відповідають за кредитування малого і середнього бізнесу в Польщі. Вони менші від комерційних, для них передбачено мінімальні вимоги до капіталу в 1 млн. євро, тоді як для комерційних банків – 5 млн. євро. В Україні такі банки обслуговували би фінансові потреби ФОПів, невеликих сімейних, фермерських та "крафтового" підприємств на території своєї області. Частину прибутку банки направляють на розвиток місцевих громад – фінансування шкіл і дитсадків, організацію спортивних і культурних заходів. А відповідно, вони користуються довірою і повагою у місцевої громади. В Україні в кожному ОТГ має бути свій кооперативний банк.

— Якщо треба позичити гроші, ви в кого візьмете? А в кого ви не позичатимете за жодних обставин?

— У жодному разі я не візьму в борг у родичів і близьких друзів.

— Ви маєте заощадження? Скільки відкладаєте щомісяця?

— Зараз я не роблю заощадження. Але згоден з правилом, що потрібно відкладати щонайменше 10% прибутку на непередбачені витрати. Знову ж таки, навідкладавши достатню суму, її можна інвестувати у бізнес.

— В яких інструментах в Україні безпечно тримати гроші? В чому тримаєте особисто ви?

— Зрозуміло, що вже не на валютному депозиті, тому що від них ви отримуєте невисоку прибутковість, близьку до нуля. У гривні ще більш-менш вигідно, якщо інфляція не "з'їсть" ваш прибуток приблизно в 7-10%. Найголовніший інструмент – ОВДП. Тому що він має гарантію уряду України (фактор надійності), від нього гідна прибутковість. Але макроекономіці цей інструмент ще нашкодить.

Звичайно, можна купувати акції публічних закордонних компаній, але доведеться вивчити специфіку публічних торгів, біржову діяльність. Купити акцію умовного Apple нескладно. Складно керувати своїм портфелем.

Можна перейняти традицію німецьких пенсіонерів, і гратися з курсовою різницею в парі долар/євро. Таким чином реально заробляти по 100 євро за вечір. Нерухомість, цінні метали годяться для зберігання грошей, але не для примноження. Припустимо, квартира в Києві може приносити 4-12% річних (з урахуванням її змісту), але її можна продати.

Гроші потрібно вкладати в бізнес. У високорентабельний бізнес, в інноваційні технологічні компанії, в стартапи. Всі мої особисті гроші наразі в "Укрінбанку". В цілому варто розуміти, що гроші, які просто лежать в скляній банці або в матраці, з роками втрачають свою вартість. Наприклад, еквівалент 100 доларів в 2001 році відповідає 150,35 доларів в 2021 році. За 20 років вартість долара впала майже на 50%.

Комічно, що наші корупціонери, які просто збирають отримані незаконним чином гроші та десь ховають цей кеш, з часом бідніють. Тобто, з кожним роком їхні статки, які просто лежать у форматі банкнот, втрачають свою вартість.

— В які інструменти ви би вклалися, аби вони з’явилися в Україні?

— Я би вклався в проєкти, пов'язані з блокчейном. Не у криптовалюти, а саме у технологію блокчейну, яка є необхідною для України. Тому що, з такою корупційною складовою, яка присутня в державі, всі процеси потрібно зробити прозорими. Наприклад, необхідно створити єдину банківську базу позичальників. Тобто, ввести кредитний рейтинг дебіторів як фізичних осіб, так і юридичних.

Наразі недобросовісний позичальник може бути винним кошти банку А, не обслуговувати свій кредит, і брати ще більшу суму у банку Б, який не знає про його історію з банком А. Наголошую, що цей рейтинг має працювати на блокчейні, щоби "чорні нотаріуси" не могли в ручному режимі підвищувати чи знижувати рейтинги позичальників.

Інший приклад — податкова. Часто читаю у соцмрежах про їхні "фокуси" у ставленні до ФОПів. Припустимо, людина заплатила всі податки, а через рік отримує листа від податкової про наявність чималої заборгованості та направлення справи про відшкодування коштів до суду. І виявляється, що у податковій якійсь там чиновник кудись там некоректно ввів дані ФОПа, і він перетворився з чесного платника податків на злісного порушника, сам того не знаючи.

І потім людина йде до суду, доводячи свою правоту. А податкова розводить руками, не розуміючи, хто з її працівників помилився. Часто і особисті рахунки блокують. Так от блокчейн потрібен і для того, щоби було зрозуміло, який саме працівник схибив, щоби точно знати про факт оплати ФОПом тощо.

— У що варто вкладатися людині з доходом 1-1,5 тис доларів на місяць? Як би ви розпорядилися такою сумою щомісячного доходу?

— Тільки в освіту, більше немає в що з таких доходом. Освіта, як нематеріальна інвестиція, завжди приносить дивіденди. Або є екзотичний, але доступний та цікавий варіант вкладень. Інвестиції у віскі. Ексклюзивні позиції шотландського віскі ростуть в ціні з року в рік. Дохідність від однієї позиції може сягати до 20%.

— Як має виглядати оптимальна валютна корзина заощаджень? 

 — Співвідношення валют залежить від мети, яку ви ставите. Я рекомендую половину корзини тримати в гривні. Це і патріотично, і на гривневому депозиті поки можна заробляти. Та і всі внутрішні розрахунки в Україні ведуться в гривні. В доларах гроші бувають тільки в конвертах.

Другу половину корзини потрібно наситити іншою валютою. Зазвичай віддають перевагу долару, євро, англійському фунту та швейцарському франку. Також досить затребуваними є крони Данії і Норвегії, долари Канади і Австралії. Ці країни експортують великі обсяги товарів, мають розвинені економіки. Їхні валюти досить стабільні і надійні. Адже будь-яка валюта прив’язана до макроекономічних показників її емітента. А це те, що нам потрібно – заощаджувати у валюті країни, що має незначну інфляцію.

Коментарі