Погрози та шантаж колекторів. У Нацбанку розповіли про регулювання сфери стягнення боргів

16.11.2020, 16:36
Погрози та шантаж колекторів. У Нацбанку розповіли про регулювання сфери стягнення боргів - Фото
Фото: depositphotos.com

Нацбанк та омбудсмен розробили законодавчі зміни для належного регулювання діяльності колекторів

Фахівці Національного банку спільно з депутатами та уповноваженою з прав людини Людмилою Денісовою напрацювали законодавчі зміни, які передбачають встановлення цивілізованих правил гри на ринку колекторських послуг. Про це повідомляється на Facebook-сторінці НБУ.

Відповідний законопроєкт №4241 зареєстрували у Верховній Раді 21 жовтня.

Що передбачає проєкт

Як зазначила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова, цей документ передбачає:

- перевірку компаній перед доступом на колекторський ринок та встановлення вимог щодо прозорої структури власності. Займатися колекторською діяльністю зможуть лише компанії, які внесені у відповідний реєстр. Його вестиме НБУ. Банкам та фінансовим компаніям заборонятиметься залучати колекторів, які не включені до реєстру. Про нелегальних колекторів НБУ повідомлятиме правоохоронців;

– вимоги до етичної поведінки колекторів. Їм заборонятимуть прямо погрожувати боржникам та шантажувати. Колектори не зможуть вводити боржників в оману щодо розміру боргу та наслідків невиконання договору, дзвонити вночі, приховувати номер. Представник колекторської компанії повинен буде повідомляти боржникові своє прізвище та ім'я, назву кредитора та колекторської компанії, підставу дзвінка та розмір боргу. 

Якщо колектор порушуватиме такі вимоги – нестиме відповідальність: від штрафів (50 000 – 100 000 грн) до виключення з реєстру колекторських компаній;

– банк чи фінансова компанія будуть зобов’язані інформувати позичальника про залучення колекторів. Ця інформація міститиметься у кредитному паспорті. Кредитодавець також буде зобов’язаний публікувати інформацію про колекторські компанії, з якими співпрацює, на своєму сайті;

- обов’язковий контроль за діяльністю колекторів з боку банків та фінансових компаній. Головним джерелом інформації про порушення будуть звернення клієнтів, як до банку чи фінкомпанії, так і до НБУ. Банк чи фінансова компанія повинні будуть розглядати усі звернення про порушення. Якщо колектор упродовж року принаймні двічі порушив вимоги до етичної поведінки, кредитор повинен буде достроково розірвати з ним договір.

"Ці законодавчі зміни дозволять змінити ситуацію, коли колектори переходять усі межі", – зазначають у Нацбанку.

Як часто українці скаржаться на колекторів

До омбудсмена Людмили Денісової у 2019 році надійшло понад 500 скарг громадян щодо захисту персональних даних. За майже дев’ять місяців 2020 року надійшло вже понад 600 таких скарг. Більше 60% скарг стосуються порушення колекторськими компаніями права на приватність.

Дві основні проблеми, з якими стикаються українці в цьому плані:

- колектори телефонують боржникам з погрозами;

- колектори контактують з родичами чи сусідами боржника, які не мають жодного стосунку до кредиту.

Нагадування ЛІГА.Money

Не ризикуйте своїм фінансовим добробутом. Обирайте кредит на особисті цілі в банку за допомогою Кредитометра ЛІГА.Money. Порівнюйте реальну вартість кредиту з урахуванням усіх комісій та супутніх витрат.

Підготовлено ЛІГА.Money за сприяння Проекту USAID "Трансформація фінансового сектору".

Коментарі