Робота у вихідні: у Держслужбі зайнятості роз'яснили нюанси трудових прав

02.10.2020, 15:45
Робота у вихідні: у Держслужбі зайнятості роз
Трудова книжка (фото: ukurier.gov.ua)

Кодекс законів про працю забороняє роботу у вихідні дні та встановлює винятковий порядок залучення до праці у такий період

Фахівці Держслужби зайнятості надали роз'яснення щодо трудових прав офіційно працевлаштованих українців, зокрема щодо максимальної тривалості робочого часу та понаднормової роботи. Про це повідомляється на сайті відомства.

Робота у вихідні

Відповідно до статті 71 Кодексу законів про працю, забороняється робота у вихідні дні та встановлюється винятковий порядок залучення до праці у такий період.

Стаття 67 Кодексу гарантує право на безперервний щотижневий відпочинок працівника: при п'ятиденному робочому тижні надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один вихідний день.

Святкові та неробочі дні визначені у статті 73 даного Кодексу.

Тривалість робочого часу

Тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (стаття 50 КЗпП). При цьому стаття 51 Кодексу регулює питання скороченого робочого часу. У цьому випадку тижнева тривалість робочого часу є коротшою, проте це не повинно зменшувати заробіток.

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для:

- неповнолітніх працівників;

- для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці;

- для окремих категорій працівників (учителів, лікарів тощо).

При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину (стаття 54 КЗпП), а окремі категорії осіб не можуть залучатись до такої роботи (стаття 55).

При застосуванні особливих режимів роботи має дотримуватися загальне обмеження робочого часу (40 годин на тиждень).

Залучення до понаднормових (надурочних) робіт

За нормами Кодексу законів про працю власник підприємства або уповноважений ним орган може застосовувати понаднормові (надурочні) роботи лише у виняткових випадках (стаття 62), за наявності дозволу профспілки (стаття 64) та за умови здійснення підвищеної оплати (стаття 106).

Згідно зі статтею 63 КЗпП, до надурочних робіт забороняється залучати окремі категорії осіб (вагітних жінок; жінок, які мають дітей віком до 3 років; неповнолітніх осіб), а залучення до надурочних робіт деяких інших працівників можливе лише за їх згоди (наприклад, матерів з дітьми віком від 3 до 14 років).

Перерви та міжзмінний відпочинок

Працівникам має надаватися перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше 2 годин (стаття 66 КЗпП).

Певним категоріям працівників надаються перерви, що включаються до робочого часу:

- особам, які працюють у холодну пору року на відкритому повітрі й вантажникам гарантуються спеціальні перерви для обігрівання та відпочинку (стаття 168 КЗпП);

- жінкам, що мають дітей віком до 1,5 року, надаються додаткові перерви для годування дитини (стаття 183 КЗпП).

Відповідно до статті 59 Кодексу, тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою, ніж подвійна тривалість часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід).

Види відпусток

Існують наступні види оплачуваних відпусток, передбачені у статті 4 закону "Про відпустки":

- щорічні відпустки (основна; додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством);

- додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

- творча відпустка;

- відпустка для підготовки та участі у змаганнях;

- соціальні відпустки (у зв'язку з вагітністю та пологами; у зв'язку з усиновленням дитини; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А Першої групи);

- додаткова відпустка окремим категоріям громадян (учасникам бойових дій) та постраждалим учасникам Революції Гідності.

"Як бачимо, крім щорічної основної відпустки, котра не може тривати менше 24 календарних днів, існує безліч інших відпусток. Уже саме ознайомлення з цим переліком вказує на те, що надання окремих видів відпусток слугує не лише відпочинком, але й забезпеченням всебічного розвитку особистості", – зазначають у Держслужбі зайнятості.

Як регулюються питання робочого часу

Питання робочого часу та відпочинку регулюються Кодексом законів про працю, законом "Про відпустки", локальними нормативними актами (колективні договори, правила внутрішнього трудового розпорядку), а також трудовими договорами.

Підготовлено ЛІГА.Money за сприяння Проекту USAID "Трансформація фінансового сектору".

Коментарі