Банки інформують про почастішання випадків “коронавірусного” ошуканства. Ми вивчили всі схеми і розповідаємо про головні
ОТП Банк, ПУМБ, Креді Агріколь Банк, Південний та Укрексімбанк повідомляють на своїх сайтах про більшу кількість випадків шахрайства під час карантину.
Журналісти ЛІГА.Money вивчили повідомлення банків і склали умовний ренкінг “коронавірусних” схем.
1. Шахраї розповсюджують посилання на сайти чи мобільні додатки про COVID-19, які насправді є фішинговими програмами (з їх допомогою можуть вкрасти ваші логіни та паролі).
2. Ще одна тема, на якій спекулюють шахраї, - це мобільні додатки, які нібито відстежують спалахи коронавірусу у вашому місті чи вулиці. Якщо звантажити такий додаток, він блокує телефон, а шахраї вимагають викуп за розблокування пристрою.
3. Зросла частка населення, що сплачує комунальні послуги онлайн. Цим намагаються скористатися шахраї: збільшилася кількість фішингових сайтів, які працюють під виглядом платіжних онлайн-сервісів, констатують у ОТП Банку.
4. Шахраї використовують кризовий наратив і значно активізували розсилки SMS-повідомлень нібито від імені банку про те, що через кризу платіжна картка заблокована. І намагаються витягти особисті дані.
5. 1 квітня Кабмін прийняв рішення підтримати пенсіонерів і виплатити їм по 1000 гривень. Через декілька днів з’явилась нова шахрайська схема: злочинці розсилають фальшиві SMS-повідомлення від імені Національного банку України про виплату 1000 гривень у зв’язку з карантином і просять зв’язатись з ними для підтвердження даних картки. Якщо відповісти на повідомлення, шахраї телефонують клієнтам та намагаються видурити реквізити платіжних карт, коди та паролі, щоб провести віддалену ідентифікацію у банку.
Одноразову допомогу пенсіонерам у розмірі 1000 гривень будуть перераховувати на рахунки в уповноважених банках або доставлятимуть листоноші Укрпошти, попереджають у Пенсійному фонді України.
6. Деяким клієнтам ПриватБанку розіслали повідомлення у месенджері про виплату користувачам Приват24 по 800 грн, які є нібито допомогою від держави. Бажаючим отримати кошти пропонували поставити плюсик. Після цього шахраї у ще одному повідомленні просять вказати дані для нарахування коштів: номер картки, до якої дати вона дійсна та CVC-код.
7. Злочинці намагаються нажитись і на тих, хто шукає можливість повернути кошти, витрачені на квитки, путівки чи бронювання житла або автівок. Безліч шахрайських сайтів маскуються під сервіси з повернення коштів. Банки радять вести переговори щодо повернення грошей тільки з офіційними представниками компаній, а не з посередниками.
Банки намагаються убезпечити клієнтів, а інколи водночас і заробити на зростанні злочинності. Наприклад, ПУМБ пропонує своїм клієнтам придбати страховки від найбільш розповсюджених видів шахрайств з банківськими рахунками.
Коментарі