Оформлення заповіту. Хто має право на обов'язкову частку у спадщині

02.04.2021, 17:40
Оформлення заповіту. Хто має право на обов
Фото: Андрій Гудзенко/LIGA.net

Кожна людина має право визначати долю свого майна після смерті, оформивши заповіт

Законодавство визначає коло осіб, які незалежно від змісту заповіту мають право на обов'язкову частку у спадщині. Про це йдеться у повідомленні Міністерства юстиції.

Що може передбачати заповіт

Кожна людина має право визначати долю свого майна після смерті, оформивши заповіт. Цей документ надає можливість заповісти своє майно будь-кому: чи то фізичній особі, чи юридичній (підприємству, установі, організації), або навіть на користь держави.

При цьому немає значення, чи є у потенційних спадкоємців родинні відносини зі спадкодавцем.

Крім того, заповідаючи своє майно, спадкодавець має право позбавити будь-кого зі спадкоємців за законом права на отримання його частки у спадщині.

Хто має право на обов'язкову частку у спадщині

Законодавство визначає коло осіб, які незалежно від змісту заповіту мають право на обов'язкову частку у спадщині.

Зокрема, це:

- малолітні;

- неповнолітні;

- повнолітні непрацездатні діти спадкодавця.

Також до категорії таких осіб відносяться діти, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Такі категорії осіб мають право на отримання половини тієї частки, яка належала би кожному з них у разі спадкування за законом.

Як правильно вступити у спадщину в такому разі

За загальним правилом, щоб прийняти спадщину, потрібно подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця.

Згідно з частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом вказаного строку він не заявив про відмову від неї.

У той же час діти не зобов’язані подавати нотаріусу заяву про прийняття спадщини і вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, якщо не відмовилися від неї в порядку, встановленому законом.

Дитина вважається такою, що прийняла спадщину, навіть якщо на момент смерті спадкодавця проживала окремо.

Для оформлення спадкових прав дитини заяву до нотаріуса подають:

- від імені малолітньої (дитина до 14 років) або недієздатної дитини – її батьки, усиновлювачі чи опікун;

- при досягненні 14-річного віку дитина має право самостійно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. При цьому згода батьків, усиновлювачів, піклувальників та органу опіки та піклування не вимагається.

Що ще важливо

До складу спадщини входять не лише права, а й обов’язки. Це означає, що якщо спадкодавець отримав кредит і за життя не виплатив його, обов’язок зі сплати кредиту переходить до спадкоємців.

Щоправда, на спадкоємців покладається обов’язок задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Але навіть якщо вартість зобов’язань дорівнює вартості успадкованого майна, вступати дитині у спадщину недоцільно, адже це може призвести до виникнення проблем у майбутньому: реалізація майна, оформлення документів, сплата податків, розрахунки з кредиторами тощо.

Тому закон надає можливість неповнолітній особі віком від 14 до 18 років відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків, усиновлювачів, піклувальника і органу опіки та піклування.

Обов’язковою умовою належного оформлення спадщини, до складу якої входить майно, права на яке підлягають державній реєстрації, є отримання свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Видача свідоцтва про право на спадщину у часі не обмежена, тому отримати свідоцтво можна будь-коли.

Нагадування ЛІГА.Money

Обирайте кредит за допомогою Кредитометра ЛІГА.Money. Порівнюйте реальну вартість кредитів з урахуванням усіх комісій та супутніх витрат.

Підготовлено ЛІГА.Money за сприяння Проекту USAID "Трансформація фінансового сектору".

Коментарі