Чи можуть арештувати зарплатний банківський рахунок боржника: роз'яснення

23.10.2020, 14:22
Чи можуть арештувати зарплатний банківський рахунок боржника: роз
Ілюстративне фото: НБУ

До Національного банку з початку року надійшло 130 скарг від громадян на арешт коштів на їхніх рахунках через кредитну заборгованість

У Національному банку роз'яснили українцям, чи можуть банки обмежувати кредитних боржників у користуванні їх зарплатними (пенсійними, стипендійними) коштами. Про це повідомляється на сайті регулятора.

За 9 місяців 2020 року до Національного банку надійшло близько 130 скарг від громадян щодо арешту коштів на їхніх рахунках через кредитну заборгованість, несплачені штрафи, аліменти тощо. Йдеться про рахунки, на які зараховується заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога чи інші соціальні виплати.

Чи може обмежуватися право боржника на користування власними коштами?

Підписуючи кредитний договір, громадянин бере на себе зобов’язання щодо погашення тіла кредиту разом із комісіями та відсотками. Якщо боржник порушить ці умови, фінустанова має право звернутися до державного чи приватного виконавця та суду, які можуть арештувати кошти на рахунках боржника.

Документ, який підтверджує законність арешту коштів, – це постанова виконавця про арешт коштів, що виноситься на підставі виконавчих документів (виконавчого напису нотаріуса або рішення суду).

Арештувати кошти також можуть з причини виникнення заборгованості зі сплати аліментів чи штрафів (це передбачено законом "Про виконавче провадження").

Чи можуть арештувати зарплатний або пенсійний рахунок?

Заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати – це так звані кошти цільового призначення. Але банк не завжди має технічну можливість відкрити окремий рахунок для зарахування виключно таких коштів. Тому рахунок, який відкривається, у тому числі й для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком.

Тобто це рахунок фізичної особи для власних потреб, на нього можуть зараховуватися будь-які кошти (а не тільки зарплата чи пенсія).

Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, є поточним, то арешт може накладатися на всі доступні кошти відповідно до регулятивної частини постанови про арешт коштів боржника (через відчутність технічної можливості розділити цільові / зарплатні та "звичайні" кошти боржника на цьому рахунку).

Якщо ж банк відкрив громадянину окремий рахунок виключно для зарахування цільових надходжень (зарплати, пенсії, соцдопомоги), то у такому разі фінустанова повертає без виконання отриману від виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення.

Але це не означає, що з грошей цільового призначення (зарплата, пенсій, соцдопомога) не можуть стягуватися відрахування на погашення боргу за кредитом, штрафами чи аліментами.

Стягнення з цільових виплат боржника здійснюють підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці, які нараховують зарплату, пенсію, стипендію. Це робиться на підставі документів від виконавців, як визначено статтею 69 закону "Про виконавче провадження".

Загальний розмір відрахувань із заробітної плати, стипендії, пенсії тощо може становити від 20% до 50%. А на банківський рахунок надходитиме сума, з якої роботодавець вже утримав кошти на погашення боргу.

Що таке спеціальні рахунки, з яких заборонено стягувати заборгованість?

Законодавство справді забороняє арештовувати кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання. Але йдеться не про зарплатні чи пенсійні рахунки, а про рахунки, відкриті згідно зі статтею 15-1 закону "Про електроенергетику", статтею 19-1 закону "Про теплопостачання", статтею 18-1 закону "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та відповідно до закону "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Простіше кажучи, рахунки зі спеціальним режимом використання – це рахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опалення тощо.

Що робити, якщо банк арештував ваш зарплатний чи пенсійний рахунок?

Якщо державний чи приватний виконавець наклав арешт на рахунок із виключно цільовими коштами (зарплата, пенсія, соцвиплати), вам необхідно звернутись до органів виконавчої служби, надавши документальне підтвердження того, що ваш поточний рахунок використовується лише для зарахування цільових виплат.

Це може бути довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соціального страхування, пенсійного фонду тощо.

Якщо після цього виконавча служба не знімає арешт із коштів, ви маєте право оскаржити винесену державним чи приватним виконавцем постанову про арешт коштів у судовому порядку.

Поради НБУ

Національний банк радить українцям не допускати виникнення заборгованості, яка може призвести до арешту коштів на рахунках.

"Якщо ви опинились у ситуації, коли не в змозі гасити кредит, необхідно звернутися до банку чи фінустанови, з якою у вас укладений кредитний договір, та домовитися про реструктуризацію боргу, розробити індивідуальний зручний для вас план виплат без нарахування зайвих процентів, пені та штрафів", – зазначають у Нацбанку.

Нагадування ЛІГА.Money

Не ризикуйте власним фінансовим добробутом. Обирайте кредит на особисті цілі в банку за допомогою Кредитометра ЛІГА.Money.

Порівнюйте реальну вартість кредиту з урахуванням усіх комісій та супутніх витрат.

Підготовлено ЛІГА.Money за сприяння Проекту USAID "Трансформація фінансового сектору".

Коментарі