Заборона на стягнення заставного житла. Мінюст виступив проти

31.07.2020, 14:30
Заборона на стягнення заставного житла. Мінюст виступив проти - Фото
Ілюстративне фото: pixabay.com

Міністерство юстиції закликало Зеленського ветувати закон, який не дозволяє банкам відбирати заставне житло

Міністерство юстиції закликало президента Володимира Зеленського ветувати ухвалений Верховною Радою закон про подовження мораторію на стягнення банками житла, яке є заставою за кредитами в іноземній валюті. Про це повідомляється на Facebook-сторінці Мінюсту.

Що передбачає закон

Проект закону №3640 розроблено депутатом від "Слуги народу" Олександром Дубінським. Рада ухвалила цей документ в цілому 349 голосами 16 липня.

Закон продовжує дію введеного у 2014 році мораторію на стягнення банками заставного житла. Мова йде про заборону на примусове позбавлення валютних позичальників їхнього єдиного житла, яке є заставою за валютним кредитом.

18 жовтня 2018 року було ухвалено Кодекс з процедур банкрутства, який вступив в силу з 21 жовтня 2019 року. Цей документ передбачав скасування мораторію на стягнення валютної іпотеки з 21 жовтня 2020 року.

Автор законопроекту №3640 Дубінський зазначав, що Кодекс з процедур банкрутства не вирішує питання про особливості погашення валютних іпотечних кредитів, але при цьому скасовує мораторій на стягнення заставного житла.

Депутат запропонував продовжити дію мораторію до ухвалення окремого закону, який врегулював би не тільки питання реструктуризації заборгованості за валютними іпотечними кредитами, а й порядок стягнення заставного майна.

Чому Мінюст проти

У Міністерстві юстиції підкреслюють, що ухвалений Радою закон фактично зупиняє будь-яке примусове стягнення боргів (а не тільки боргів валютних позичальників, як це вказано у назві документу).

"Обов’язок платити борг і виконувати договірний обов’язок – це базис капіталізму та ринкової економіки", – зазначили у відомстві.

У Мінюсті вважають, що подібний мораторій може призвести до:

- збільшення витрат боржників, захищених мораторієм (адже у ціну товарів та послуг, які їм продаються, одразу закладатиметься ризик несплати);

- зростання рівня корупції (сплатити чи не сплатити контрагенту – вирішує позичальник і жоден суд йому не указ);

- збільшення витрат платників податків (за боржника рано чи пізно заплатить держава через механізми гарантій щодо виконання судових рішень та спеціальну бюджетну програму, міжнародні арбітражі або рішення ЄСПЛ);

- до погіршення інвестиційного клімату (жоден інвестор не працюватиме у непередбачуваному середовищі);

- до криміналізації процесу вибивання боргів (оскільки законні процедури стягнення боргу не працюватимуть).

Інші ризики набрання чинності цим законом

Національний банк раніше попереджав: якщо мораторій продовжать, банки не будуть зацікавлені у видачі нових іпотечних кредитів, а запуск доступної іпотеки для населення під 10% річних стане неможливим.

Це пов'язано з тим, що за шість років дії мораторію частина валютних позичальників так і не почала обслуговувати кредити, сповідуючи принцип "навіщо платити, якщо немає важеля впливу". Оскільки банки не можуть відбирати житло у проблемних позичальників, ці борги так і залишаться неврегульованими.

"А це 44 тис. договорів на загальну суму 29 млрд грн", - підкреслювали у НБУ.

Ухвалений Радою закон про подовження мораторію було направлено на підпис президенту 23 липня. Зеленський ще не визначився з рішенням.

  • У червні в НБУ розповіли, коли очікувати іпотеки під 10% річних.

  • В середині липня Рада продовжила заборону на стягнення заставного житла.

Підготовлено ЛІГА.Money за сприяння Проекту USAID "Трансформація фінансового сектору".

Коментарі