Десятки тисяч звернень. У кіберполіції розповіли про скарги українців у 2020 році

За 2020 рік до кіберполіції надійшло понад 30 000 звернень громадян щодо випадків шахрайства в інтернеті. Про це йдеться у повідомленні відомства.

На що скаржаться найбільше

Загальна кількість звернень громадян до кіберполіції за формою зворотнього зв'язку у минулому році – 41 568, з них понад 80% (або понад 30 000) стосувалися саме шахрайських дій в інтернеті. Найбільш розповсюдженими схемами аферистів були продаж неіснуючих товарів, телефонне шахрайство, фішингові ресурси.

Найчастіше зловмисники ошукували потерпілих, продаючи неіснуючі товари на платформах оголошень або у соцмережах.  Зазвичай, у таких випадках аферисти вимагали передплату за товар, а після отримання грошей блокували покупців.

Також поширеними у 2020 році були випадки телефонного шахрайства. Зловмисники видавали себе за працівників банку або представників мобільного оператора. У розмовах повідомляли про нібито блокування картки або ж про отримання доступу до банківського рахунку сторонніми особами.

Аферисти випитували конфіденційні дані (термін дії картки, PIN-код та СVV-код, коди мобільних операторів). Згодом зібрану інформацію вони використовували для привласнення грошей із банківських рахунків.

Крім того, телефонні шахраї видавали себе за правоохоронців або лікарів і діяли за схемою "ваш родич потрапив у ДТП".

Поширеною схемою минулого року також було створення фішингових ресурсів, схожих на популярні інтернет-магазини, банківські сайти або сайти організацій. Основне завдання таких шахраїв – викрадення логінів і паролів або ж отримання банківських даних для привласнення грошей. Так, наприклад, зловмисники здійснювали розсилки нібито від імені банку із посиланням на фішинговий ресурс, де просили ввести персональні дані "для перевірки".

Також у 2020 році набули популярності шахрайські схеми, замасковані під сервіси доставки різних платформ оголошень. У такому випадку злодії розміщували оголошення про продаж товарів і для обговорення деталей пропонували перейти у месенджери. Туди покупцям надсилали фальшиві накладні для сплати або посилання на фейковий ресурс, де потрібно було оформити доставку. Однак врешті оплата надходила не на платформу оголошень, а на картку шахрая.

Натисніть, щоб збільшити

Інфографіка: кіберполіція

Працівники кіберполіції минулого року заблокували майже 30 000 шахрайських інтернет-посилань і майже 9 000 фінансових операцій зловмисників. Втім шахраї щоразу вигадують нові схеми злочинів.

Як убезпечити себе від шахрайства

Аби убезпечити себе від подібних видів шахрайства, у кіберполіції радять:

- не передавати нікому дані своєї банківської картки (особливо CVV-код та PIN-код), адже працівники банку ніколи не запитують таку інформацію;

- для безпечного онлайн-шопінгу використовувати лише перевірені ресурси та обирати післяплату, а не передоплату;

- у разі купівлі на платформі оголошень, обговорювати деталі угоди тільки в чаті цієї платформи і не переходити в сторонні месенджери;

- звертати увагу на те, що сайти, які приймають онлайн-платежі, мають бути захищеними, для цього в назві адреси вони мають містити https:// та значок "замочок";

- уважно перевіряти правильність назви необхідного сайту. Один непомітний символ на панелі адреси може означати, що людина потрапила на фішинговий сайт;

- не переходити за сумнівними посиланнями.

Нагадування ЛІГА.Money

Обирайте кредит в банку за допомогою Кредитометра ЛІГА.Money. Порівнюйте реальну вартість кредитів з усіма комісіями та супутніми витратами.

• На початку грудня стало відомо, що в Україні з'явився новий вид фінансового шахрайства.

• У січні у кіберполіції порадили, як не стати жертвою шахраїв під час користування банкоматом.