Що таке комісія інтерчейндж та чому в Україні можуть зникнути безкоштовні платіжні картки

23.03.2021, 12:58
Що таке комісія інтерчейндж та чому в Україні можуть зникнути безкоштовні платіжні картки - Фото
Фото: depositphotos.com

Інтерчейндж – це комісія, яку банк, що обслуговує торгову точку, перераховує банку-емітенту, карткою якого розплатилися у цьому магазині

У разі обмеження Верховною Радою граничного розміру міжбанківської комісії, яку беруть фінустанови за користування POS-терміналами, в Україні можуть зникнути безкоштовні платіжні картки. Про це йдеться у повідомленні Національного банку та Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЕМА.

Що таке інтерчейндж

Інтерчейндж – це комісія, яку банк, що обслуговує торгову точку (банк-еквайєр), перераховує банку-емітенту, карткою якого розплатилися у цьому магазині.

Доходи від інтерчейндж емітенти використовують для розвитку карткових продуктів, виплати бонусів, кешбеку і таке інше.

Пропозиція слуг народу

Депутати від фракції "Слуга народу" активно обговорюють у Верховній Раді питання щодо необхідності внесення до тексту законопроєкту про платіжні послуги (№ 4364) під час його доопрацювання до другого читання норм, що встановлюють граничний розмір комісії інтерчейндж.

Як зазначив депутат Мар'ян Заблоцький від "Слуги народу", обмеження комісії інтерчейндж є доцільним, оскільки в Україні така комісія у декілька разів вища, ніж в Євросоюзі.

"В ЄС такі (обмежувальні) правила давно введені, обсяг комісії не може перевищувати 0,2%. У нас в середньому 1,5%, плюс ще додаткові збори банків. Ці комісії закладені у вартість товару і непомітно стягуються зі споживачів", – повідомив депутат.

Реакція НБУ

У Національному банку підкреслили, що розмір комісії інтерчейндж має регулюватися лише ринковими методами.

"Ми наголошуємо на необхідності збереження винятково ринкових підходів до регулювання комісії інтерчейндж, адже це дає можливість фінансовій індустрії забезпечувати подальше зростання безготівкових платежів, скорочення частки тіньової економіки та зростання надходжень до державного бюджету в результаті цифровізації платежів", – зазначили в НБУ.

У Нацбанку не згодні з позицією депутатів-авторів ідеї обмеження розміру комісії інтерчейндж.

Депутати наполягають на тому, що таке обмеження сприятиме гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС та призведе до зменшення цін на товари та послуги, однак аналіз результатів запровадженого у 2015 році регулювання інтерчейндж у ЄС не дозволяє говорити про однозначні переваги для споживачів.

Натомість проведений аналіз дає підстави стверджувати, що обмеження в Євросоюзі розміру комісії інтерчейндж призвело до настання негативних наслідків, зокрема: 

- зросла вартість річного обслуговування кредитних карток; 

- зникли з ринку пропозиції щодо безоплатного обслуговування дебетових карток; 

- зменшилася загальна кількість карток у обігу та середня кількість карток на одну особу;

- збільшилася вартість овердрафтів та отримання кредитних коштів; 

- зросла вартість тpaнскopдoниx операцій (за межами країни банку-емітента);

- скоротилися програми кешбеків зі стимулювання безготівкових розрахунків, які формально існують, але фактично не дають користувачу змоги отримати суттєву суму кешбеку. 

Крім того, регулювання комісії інтерчейндж у інших країнах світу також не сприяло досягненню поставлених цілей. Так, у США після запровадження регулювання комісії інтерчейндж ціни для кінцевого споживача не зазнали змін, однак банки скоротили свої програми лояльності або запровадили додаткові комісії за обслуговування рахунків.

В Австралії регулювання комісії інтерчейндж виявилося складним, неефективним та економічно необґрунтованим, оскільки не вплинуло позитивно на кінцевого споживача. Після введення регулювання банки збільшили вартість річного обслуговування карток, а торговці та кінцеві споживачі не стали платити менше за товари та послуги.

Як підкреслюють в НБУ, в Україні обмеження комісії інтерчейндж може призвести до:

- зупинення розвитку і згортання POS-термінальної мережі;

- збільшення вартості обслуговування банківських рахунків і карток для громадян та згортання програм лояльності (кешбеки, кредитні ліміти, пільговий кредитний період на карті).

Альтернативою в НБУ вважають еволюційне та гармонійне зниження комісії банками та платіжними системами.

"Ми бачимо готовність та бажання платіжних систем і банків-емітентів платіжних карток поступово рухатися у цьому напрямі", – йдеться у повідомленні регулятора.

У Нацбанку закликали парламент та інші державні органи утриматися від ідеї законодавчого обмеження розміру комісії інтерчейндж та дати можливість фінансовому ринку самостійно вирішувати питання вартості фінансових послуг.

Реакція асоціації EMA

В Українській міжбанківській Асоціації членів платіжних систем ЕМА вважають, що штучне зниження міжбанківської комісії інтерчейндж позбавить власників платіжних карток бонусів, кешбеку, зробить самі картки платними, а також позбавить вже звичного пільгового періоду користування кредитними коштами.

"Усе це призведе до появи додаткових комісій, припинення розвитку платіжних технологій, зменшення кількості карток і користувачів, спричинить масовий вихід в тінь, недоотримання податків і стагнацію економіки", – йдеться у повідомленні асоціації.

Директор асоціації ЕМА Олександр Карпов підкреслив, що розмови про нібито користь примусового зниження міжбанківських комісій і європейський досвід – це або неправда, або ж свідома маніпуляція.

"В Європі (обмеження комісії інтерчейндж) негативно вплинуло на ринок. Хотіли обмежити ціни в торгівлі – не обмежили, хотіли більше карток та більше терміналів – не стало їх більше, хотіли зменшити витрати споживача – не зменшили. Кредитна картка у них коштує 60 євро, безкоштовних дебетних карток у них наразі немає. В нашому випадку (в Україні) дебетові картки – це зарплатні або пенсійні, їх у нас близько 18 мільйонів. Вони можуть перестати бути безкоштовними", – сказав Олександр Карпов.

Скільки платіжних карток в Україні

Загальна кількість платіжних карток в Україні за 2020 рік зросла на 8% до 73,4 млн. 

Платіжна інфраструктура у 2020 році суттєво розширилася. Кількість суб’єктів господарювання, які приймають платіжні картки, за рік зросла більше ніж на третину (на 36,1%) – до 326 900.

Мережа торговельних POS-терміналів в Україні за рік зросла на 12,3% – до 375 000. Майже 87% торговельних платіжних терміналів забезпечують можливість здійснення безконтактної оплати.

У той же час кількість банкоматів в Україні за 2020 рік зменшилася на 3,8% (до 18 800 одиниць).

На початку 2021 року в Україні було зареєстровано 70 учасників карткових платіжних систем.

Нагадування ЛІГА.Money

Обирайте кредит на особисті цілі в банку за допомогою Кредитометра ЛІГА.Money. Порівнюйте реальну вартість кредитів з усіма комісіями та супутніми витратами.

  • У грудні у Національному банку попередили, що у разі ухвалення Верховною Радою одного з законопроєктів, які передбачають заборону для банків заробляти на комісіях торговців, усі платіжні картки в Україні можуть стати платними.

  • На початку березня в НБУ повідомили, що українці дедалі частіше здійснюють безготівкові операції з використанням платіжних карток.

Підготовлено ЛІГА.Money за сприяння Проекту USAID "Трансформація фінансового сектору".

Коментарі