Що робити, коли не можеш платити за кредитом

18.03.2021, 09:48
Що робити, коли не можеш платити за кредитом - Фото
Проблемний кредит (Ілюстрація: depositphotos.com)

Реструктуризація кредиту – останнє рятівне коло для боржника. Після нього лише банкрутство. Та йти назустріч один одному банки і клієнти не квапляться

Причин, що призводять до проблемної заборгованості за кредитом безліч: хвороба позичальника, втрата доходу, особливо під час карантину. Проте найчастіше про проблемну заборгованість говорять у контексті валютних кредитів, що активно видавались українськими банками до 2008 року. Згодом внаслідок економічної кризи та кількох девальвацій більшість позичальників просто не змогли обслуговувати борг.

Проблема валютної іпотеки

За оцінками банків проблема непідйомної валютної іпотеки стосується 440 тис українців. Аби знизити рівень соціальної напруги і знайти оптимальне рішення було введено мораторій на стягнення предмету іпотеки. Проте досі дієвого механізму реструктуризації позичальникам не запропонували. Законопроєкти, покликані врегулювати проблему, реєструвалися в кожному з останніх трьох скликань Верховної Ради. Але так і не були ухвалені. Тим часом, мораторій на стягнення майна за валютними кредитами спливає вже у квітні 2021 року. 

"Я взяла кредит на квартиру вартістю 66 тис $. Потім було дві девальвації курсу долара. Зараз мій борг сягає 136 тис. $. При тому, що вартість квартири суттєво менша первинної оцінки. Я сама працівник банку і відповідально ставилась до обслуговування боргу. І до останнього намагалася якнайбільше погашати позику. Кілька разів при цьому я зверталась за реструктуризацією боргу. Банк пропонував перевести мій борг у гривню і встановити ставки за гривневими позиками. Такий кредит наша сім’я не виплатила би до смерті. В приватних розмовах представники банку зізнавались, що банк не зацікавлений реструктурувати кредит, за яким платять. Тоді ми припинили платити за кредитом і повідомили про це банк. А у 2013 році  банк, де я працювала, погодився рефінансувати мій кредит, який був виданий іншим банком. Проте згоди від банку-кредитора не було. Серед тих варіантів, які мені пропонують зараз – погасити половину первинного боргу (близько 30 тис дол.), а потім мій кредит продадуть фінансовій компанії, списавши штрафи і пеню). Але в цьому випадку я не знаю, які умови запропонує мені ця фінкомпанія. Поки не буде законного механізму, –  це все індивідуальні розмови", – розповідає киянка Олена. 

Майже кожна історія умовно успішної реструктуризації незаконна. Ба більше, містить елементи кримінального злочину. Передбачити дієвий механізм для проблемних позичальників мав би Кодекс з процедур банкрутства, що вступив в дію у жовтні 2019 року. Клієнтам, що не можуть платити за кредитом, дали шанс легально розв’язати проблему. Та сам механізм реструктуризації боргу, як і умови такої угоди, залишаються предметом двосторонніх перемовин банка і клієнта. А тут кожен прагне отримати своє: кредитор – закрити договір з прибутком для себе, позичальник – зменшити суму боргу відповідно до актуальної вартості житла та встановити умови, за яких борг можна було би погасити достроково або частинами.  

"Ми брали валютний кредит на купівлю 1-кімнатної квартири на вторинному ринку у 2006 році на 15 років у сумі 53 тис. $. (вартість квартири на той час сягала 63 тис. $). Перші проблеми у нас почались у 2008 році, але в банку сказали, що програм реструктуризації немає. Через рік начальник відділу кредитування банку "по секрету" запропонував мені продовжити кредит з 15 до 20 років, але ставка при цьому зросла би з первинних 10,5% до 13-14% річних. Мої прохання перевести кредит в гривневий еквівалент ігнорувалися. Наступний виток діалогу був у 2017 році, банк запропонував умови, за якими переплата за кредитом сягала би 200%.  

Після цього я знайшов юриста, колишнього банківського працівника, який порадив мені припинити платити за кредитом. Мовляв, поки ти платиш, ніхто не йтиме тобі назустріч. Через пів року такого ігнору  можна просити банк про реструктуризацію. На вересень 2018 року я виплатив банку близько 80 тис. $, при цьому залишок тіла кредиту складав ще 30 тис. $ через те, що я обрав ануїтетну схему погашення. І нарешті банк запропонував мені перевести залишок мого боргу в гривню, при цьому ставка за кредитом зросла б, але й строк погашення пролонгували би. Умови геть неприйнятні. 

Я знайшов експерта з оцінки, що акредитований у банку. Він оцінив мою квартиру в 23 тис. дол. І після цього ми з юристом почали переговори з банком про дострокове закриття кредиту. Мені натякнули, що все можливо, якщо позолотити ручку. В результаті 27 грудня 2018 року я отримав рішення банку про дострокове погашення кредиту зі списанням мені штрафів і пені на  9,5 тис. доларів, яке коштувало мені 3,5 тис. доларів в кишеню комусь з керівництва банку", розповідає киянин Антон.  

 Чому проблемні позичальники не завжди можуть вирішити ситуацію в рамках Кодексу з процедур банкрутства 

  1. Конкретні умови реструктуризації боргу в кодексі не прописані. Йдеться лише про те, що вони не можуть бути гіршими за первинні умови кредиту. Тобто питання списання частини боргу чи штрафних санкцій – предмет переговорів банка з позичальником.
  2. Ціна питання незрозуміла. В кодексі є норма про те, що якщо загальна площа квартири не перевищує 60 м² чи 120 м² для будинку (або не більше 13,6 м² житлової площі на кожного члена сім'ї боржника), то відсоткова ставка за планом реструктуризації встановлюється на рівні українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб (UIRD), збільшеному на один процентний пункт (п.п.). Наразі це відповідало би ставці 9,43% річних. Але ще рік тому це могло би бути більше 18%, що жодним чином не покращувало би ситуацію позичальника.
  3. Претендувати на реструктуризацію в порядку банкрутства можуть лише ті позичальники, котрі не мають іншого майна. Тобто ті, для яких  іпотечна квартира чи будинок є єдиним житлом. Тобто, якщо позичальник має інші майнові права (навіть внаслідок дарування чи успадкування) – ця процедура для нього неможлива.
  4. Висока вартість процедури. Під час відкриття справи про банкрутство заявник має сплатити авансом на депозитний рахунок арбітражного керуючого плату за три місяці роботи більше 32 тис. грн. 

 Що таке кредит рефінансування 

За своєю природою рефінансування – це переведення позичальником боргу від одного кредитора до іншого. Наприклад, якщо клієнт мав кредит під 15% річних, а інший банк готовий дати йому кредит під 10% – такі умови є кращими для позичальника. 

Отже, позичальник погашає попереднє зобов'язання за рахунок коштів, виданих новим кредитором. Така процедура могла би розв’язати проблеми надмірного кредитного навантаження на клієнтів, що активно отримували кредити в фінансових компаніях під значні відсотки, а наразі не можуть їх обслуговувати. 

І такі кредити рефінансування є в українських банках. Проте вони не завжди вигідні позичальнику. Реальна річна відсоткова ставка за такими кредитами сягає від 13,99% до 65%. По суті, це відповідає ставкам готівкових кредитів на особисті потреби. При цьому банки вимагають надання довідки про доходи позичальника,  прискіпливо ставляться до його фінансового стану. 

 Коли такий кредит рефінансування може стати в нагоді

  • Коли у позичальника багато боргів перед різними кредиторами – він винен ряду фінансових компаній чи банків, в такому випадку кредит рефінансування дозволить йому об'єднати всі борги в одному місці і платити за одним зобов'язанням (закривши всі попередні);
  • Коли ставка кредиту рефінансування хоча б на кілька відсотків нижча від первинного зобов'язання. 

 Чому рефінансування і реструктуризація непопулярні серед населення 

За словами банкірів клієнти не надто переймаються пошуком процедур зручного погашення боргу через надмірну м'якість держави. Досі діє мораторій на стягнення майна за валютною іпотекою. На час карантину впроваджено заборону нарахування штрафних санкцій за споживчими кредитами населенню. Це все створює у споживачів ілюзію, що можна й не платити за кредитом. 

У позичальників інша позиція: поки закон не встановить чітких правил реструктуризації проблемних боргів, кожен випадок – предмет індивідуальних домовленостей. А банки мають значно більше важелів тиску на позичальника і рідко погоджуються на покращення умов. 

За словами юристів, на поступки банки активно йдуть лише коли позичальник відкриває справу про власне банкрутство. Власне, до цього фінустанови спонукає закон, адже сторонам дається 120 днів на погодження умов реструктуризації боргу.  Якщо сторони не дійдуть згоди – суд визнає позичальника банкрутом, його майно буде продано  (за винятком, якщо іпотечне житло є єдиним житлом позичальника), а всі його борги вважатимуться погашеними. Проте поки таких випадків успішного банкрутства фізосіб небагато. З моменту вступу в дію Кодексу з процедур банкрутства і до кінця 2020 року відкрито провадження про банкрутство за 180 справами і лише 29 з них уже завершилися.

Хочете дізнатися більше про кредит рефінансування та реструктуризацію проблемної заборгованості – приєднуйтесь 18 березня о 16:00 до онлайн-ефіру ЛІГА.Money  "Відверта розмова з банкірами про реструктуризацію". Реєструйтесь, аби не пропустити початок.

Коментарі